школа

-и, ж.

1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні та вчителі такого закладу.

••

Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах і науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів.

Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва.

Шко́ла-семіна́р — заняття, що періодично організуються науковою установою, підприємством і т. ін. для обміну думками, вивчення якого-небудь науково-виробничого питання і т. ін.

Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо.

Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.

Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебувають під наглядом учителів протягом усього дня.

2) Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. || Військовий навчальний заклад, признач. для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії. Музична школа.

3) Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. || Те, що дає практичні знання, досвід. || Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь. Школа життя.

4) Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Школа гри на фортепіано. Школа співу. || спец. Мистецтво дресирування коня, пов'язане з манежним об'їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін. Школа верхової їзди.

5) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. || чия, кого, з означ. Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь.

6) сад. Те саме, що шкілка 3).

7) спец. Про комплекс вправ, виконання яких на спортивних змаганнях є обов'язковим.